Матриця

Вказівки

Маємо рядок тексту (англ. string), який представляє матрицю чисел. Повернімо рядки та стовпці цієї матриці.

Отже, якщо маємо рядок тексту із вбудованими символами нового рядка, як ось:

9 8 7
5 3 2
6 6 7

що представляє таку матрицю:

    1  2  3
  |---------
1 | 9  8  7
2 | 5  3  2
3 | 6  6  7

наш код має вміти видавати:

• список рядків, читаючи кожен рядок зліва направо, просуваючись згори вниз;
• список стовпців, читаючи кожен стовпець згори вниз, просуваючись зліва направо.

Рядки для нашої прикладової матриці:

• 9, 8, 7
• 5, 3, 2
• 6, 6, 7

А ось її стовпці:

• 9, 5, 6
• 8, 3, 6
• 7, 2, 7

Нові концепції AWK

Це перша вправа, де рішення не є скриптом «main». Мета - написати бібліотеку функцій, яку можна включати в інші програми awk. У цій вправі ми побачимо кілька цікавих нових концепцій.

Наведені далі розділи з позначкою «(gawk)» описують розширення, властиві саме GNU awk.

Читання з файлу

У цій вправі ми будемо читати дані з файлу, а не з основного вхідного потоку. Прочитаймо про getline у посібнику Gnu awk, зокрема про форми Getline/File та Getline/Variable/File.

Більше про масиви

Двовимірний масив може стати способом реалізувати це рішення. GNU awk має два способи його подати:

• багатовимірні масиви
• масиви масивів ^(gawk)

Файли для включення ^(gawk)

Звернімо увагу на директиву @include у тестовому файлі.
Вона вказує gawk прочитати й обчислити вказаний файл.

Простори імен ^(gawk)

Усі змінні awk глобальні (крім параметрів функцій, які локальні в межах функції). Існує висока ймовірність збігу імен, особливо коли включають сторонні бібліотеки. Простори імен - це спосіб розмежувати, де зберігаються змінні. Звернімо увагу на директиву @namespace у файлах цієї вправи.

Типовий простір імен має назву «awk». Наявність типового простору імен дає програмісту змогу викликати вбудовану функцію awk зсередини функції в іншому просторі імен.

Як передаються параметри функцій

Параметри-масиви передаються за посиланням. Зміни, зроблені з масивом у функції, видно тому, хто викликав функцію.

Параметри, що не є масивами, передаються за значенням.

Для нетипізованих параметрів усе залежить від того, що функція з ними робить:

• якщо функція ініціалізує його як масив, він стає параметром, переданим за посиланням;
• якщо функція ініціалізує його як скалярне значення, тобто число або рядок тексту (англ. string), то це не посилання.

Повні подробиці можна знайти в посібнику, у розділі Передавання аргументів функції за значенням або за посиланням.

Локальні змінні

Локальні (у межах функції) змінні можна створити, використовуючи параметри, що передаються «за значенням». Не є помилкою передати у функцію менше значень, ніж кількість перелічених параметрів; зайві параметри залишаються «нетипізованими», доки їх не використають. Вони доступні для присвоєння скалярних значень у функції, які не зберігаються в глобальному просторі імен.

• Якщо присвоїти параметру скалярне значення, воно локальне для функції.
• Якщо присвоїти скаляр змінній, не названій у списку параметрів, ця змінна глобальна.

За домовленістю в сигнатурі функції спочатку йдуть очікувані параметри, потім пропуск (пробільні символи), а далі локальні параметри. Приклад:

function add(a, b,    total) {
    # here, `typeof(total)` is "untyped"
    total = a + b
    # now, `typeof(total)` is "number"
    return total
}

BEGIN {
    sum = add(5, 10)
    print sum             # 15
    print typeof(total)   # untyped, meaning "total" is unused in this scope
}

---

Джерело

Вправа від команди JumpstartLab для студентів The Turing School of Software and Design.