Загалом у програмуванні не варто винаходити велосипед. Для багатьох стандартних алгоритмів уже, ймовірно, знайдеться хтось, хто виконав цю роботу за нас.
Щоб включити вміст інших файлів, C++ використовує директиву include.
Такі включення слід розміщувати на початку файлу.
Під час компіляції рядок із директивою замінюється вмістом відповідного файлу.
Простори імен після включень зберігаються такими, якими вони були у вихідному файлі.
Стандартна бібліотека пропонує багато поширених функцій, алгоритмів і структур даних.
Стандартна бібліотека використовує простір імен std.
Один із прикладів - бібліотека числових обчислень cmath.
Вона надає багато поширених математичних операцій.
#include <cmath>
int cube_me(int a) {
// raise `a` to the third power
return std::pow(a, 3);
}
Стандартні бібліотеки включають за допомогою кутових дужок <>, а не подвійних лапок ".
Різниця полягає в місці, де компілятор шукає відповідні файли.
Для варіанта з кутовими дужками пошук у поточному проєкті пропускається, і пошук одразу починається в системних каталогах включень.
Якщо треба включити локальні файли, використовують подвійні лапки: #include "myfile"
string у C++ - це змінний обʼєкт, який представляє текст як послідовність символів (літер, цифр, розділових знаків тощо).
Рядками тексту керують, викликаючи методи цього рядка.
У C++ тип рядка тексту та повʼязані з ним функції потрібно перед використанням включити з бібліотеки рядків.
Це можна зробити, додавши #include <string> на початок файлу.
Тоді вони наповнять простір імен std.
Повністю кваліфікована назва типу рядка тексту - std::string.
Рядковий літерал використовує символ подвійних лапок: ".
#include <string>
std::string w_berry_quote{"A well-made sentence, I think, is a thing of beauty."};
Оператор + дає змогу конкатенувати рядки тексту:
std::string original_title{"The School of Rock"};
std::string sequel_indicator{"Electric Boogaloo"};
std::string next_movie_title = original_title + " 2: " + sequel_indicator;
Щоб користуватися бібліотекою рядків, треба знати, що можна викликати функцію, яка належить обʼєкту. Такі функції називаються функціями-членами. Пізніше в силабусі ми дізнаємося більше про функції-члени та повʼязане з ними поняття класу.
std::string qualification{"awesome"};
// 1st argument: from the index to the end of the string:
std::string who_is_awesome = qualification.substr(5);
// => "me"
// 2nd optional argument for the length:
std::string material{"haunted books"};
std::string ghost = material.substr(8, 3);
// => "boo"
Функція find теж дуже корисна.
Її викликають як функцію-член на рядку тексту, і вона приймає рядок тексту як аргумент.
find повертає позицію з нульовим індексом першого входження в рядку тексту.
std::string new_release{"apple released a new app!"};
new_release.find("app");
// => 0
new_release.find("e");
// => 4
У цій вправі ми будемо обробляти рядки із записаного звіту.
Кожен рядок журналу - це рядок тексту (англ. string) такого формату: "[<LEVEL>]: <MESSAGE>".
Існує три різні рівні логування:
INFOWARNINGERRORНа нас чекають три завдання, кожне з яких приймає рядок журналу й просить щось із ним зробити.
Реалізуйте метод log_line::message, щоб він повертав повідомлення рядка журналу:
log_line::message("[ERROR]: Invalid operation")
// => "Invalid operation"
Реалізуйте метод log_line::log_level, щоб він повертав рівень логування рядка журналу, причому у верхньому регістрі:
log_line::log_level("[ERROR]: Invalid operation")
// => "ERROR"
Реалізуйте метод log_line::reformat, який переформатовує рядок журналу, ставлячи повідомлення першим, а рівень логування після нього в дужках:
log_line::reformat("[INFO]: Operation completed")
// => "Operation completed (INFO)"
Зареєструйтеся на Exercism, щоб вивчати й опановувати C++, а також 19 концепцій100 вправ та справжнє наставництво від людей, і все це безкоштовно.