У Crystal є тип String, який використовують для представлення тексту.
Рядки тексту (англ. string) у Crystal - це послідовності символів Unicode.
Рядки тексту незмінні: після створення їх уже не можна змінити.
Тому щоразу, коли ми змінюємо рядок тексту, створюється новий рядок, а початковий залишається без змін.
Щоб визначити рядок тексту, використовують подвійні лапки ".
"Hello World"
Конкатенація
Щоб зʼєднати два рядки тексту, використаймо оператор +.
Оператор + повертає новий рядок тексту, який поєднує ці два рядки.
hello = "Hello"
hello + " World"
# => "Hello World"
Перетворення між рядками тексту та числами
Метод to_i перетворює рядок тексту на ціле число.
Натомість метод to_f повертає число з плаваючою комою.
Якщо рядок тексту не вдається перетворити на число, буде викликано помилку ArgumentError.
"1".to_i
# => 1
"1.0".to_f
# => 1.0
"Hello".to_i
# => ArgumentError: Invalid integer: Hello
Ціле число або число з плаваючою комою можна перетворити на рядок тексту методом to_s.
1.to_s
# => "1"
1.0.to_s
# => "1.0"
Інтерполяція
Інтерполяція - це зручний спосіб поєднувати рядки тексту й вбудовувати вирази в рядки.
Щоб інтерполювати рядок тексту, використаймо символ #, за яким ідуть фігурні дужки {} із виразом усередині.
name = "World"
"Hello #{name}!"
# => "Hello World!"
Crystal автоматично перетворить результат виразу на рядок тексту.
"Hello #{1 + 1}!"
# => "Hello 2!"
Розмір
Коли потрібно дізнатися кількість символів у рядку тексту, скористаймося методом size, який повертає довжину рядка як ціле число.
Розмір рядка тексту зберігається як властивість цього рядка, тож його не потрібно обчислювати щоразу при виклику методу, завдяки чому метод працює дуже швидко.
"Hello World".size
# => 11
Індексація
Індексація потрібна, коли ми хочемо дістати конкретний символ із рядка тексту.
Щоб дістати символ із String, можна скористатися звичним записом у квадратних дужках.
[] реалізовано як метод екземпляра String, де індекс є аргументом методу.
Перший символ у рядку тексту в Crystal має індекс 0.
"Hello World"[0]
# => 'H'
"Hello World"[6]
# => 'W'
Щоб дістати символ із кінця рядка тексту, можна взяти довжину рядка мінус один, і це буде індекс останнього символу; для передостаннього символу - довжину мінус два, і так далі.
Є й коротший шлях: скористатися відʼємним індексом, де останній символ має індекс -1, передостанній - індекс -2, і так далі.
name = "Hello World"
name[name.size - 1]
# => 'd'
name[-1]
# => 'd'
Екранування
Деякі символи не можна записати в рядку тексту безпосередньо, для них потрібна керуюча послідовність.
Наприклад, щоб ужити подвійні лапки всередині рядка тексту, їх потрібно екранувати.
Керуючу послідовність записують за допомогою символу \, за яким іде символ, який потрібно екранувати.
Ось спеціальні символи в Crystal:
| Значення |
Опис |
\a |
Сигнал |
\b |
Крок назад |
\e |
Керуючий символ |
\f |
Подача сторінки |
\n |
Переведення рядка або новий рядок |
\r |
Повернення каретки |
\t |
Горизонтальна табуляція |
\v |
Вертикальна табуляція |
\\ |
Зворотна коса риска |
\' |
Одинарні лапки |
\" |
Подвійні лапки |
\377 |
Вісімковий символ ASCII |
\xFF |
Шістнадцятковий символ ASCII |
\uFFFF |
Шістнадцятковий символ Unicode |
puts "Hello \"World\""
# => Hello "World"
puts "Hello \nWorld"
# => Hello
# => World
Багаторядкові рядки тексту
Щоб записати багаторядковий рядок тексту, використовують той самий синтаксис, що й для однорядкового, але кожен рядок вмісту переносять на новий рядок.
"Hello
World"
# => "Hello\nWorld"
Навчальна вправа
