Вступ
Символи - це іменовані ідентифікатори, які можна використовувати для посилання на значення.
Символи створюються за допомогою літерала символу, тобто додаванням до назви символу :, наприклад :foo.
Їх також можна записати в лапках, наприклад :"foo", що дозволяє, зокрема, використовувати пробіли в назві.
:foo # => :foo
:"foo boo" # => :"foo boo"
Символи використовуються в багатьох місцях мови, зокрема як ключі в хешах, для позначення назв методів і змінних.
Ідентифікатор
Символи відрізняються від рядків тексту (англ. string) тим, що вони є ідентифікаторами й не представляють дані чи текст.
Це означає, що два символи з однаковою назвою завжди є одним і тим самим обʼєктом.
"foo".object_id # => 60
"foo".object_id # => 80
:foo.object_id # => 1086748
:foo.object_id # => 1086748
Зміна символів
Символи незмінні, тобто їх не можна модифікувати.
Це означає, що коли ми «змінюємо» символ, насправді ми створюємо новий символ.
Є кілька методів, якими можна маніпулювати символами, і всі вони повертають нові символи.
Усі методи можна знайти в API символів.
:foo.upcase # => :FOO
:foo.object_id # => 1086748
:foo.upcase.object_id # => 60
Перевага незмінності символів у тому, що вони ефективніше використовують памʼять, ніж рядки тексту, а також безпечніші у використанні як ідентифікатори.
Перетворення
Символи можна перетворювати на рядки тексту й навпаки.
Це може стати в нагоді, коли ми хочемо змінити символ або використати символ як рядок тексту.
Щоб подати рядок тексту як символ, можна скористатися методом String#to_sym, а щоб зробити навпаки, скористатися методом Symbol#to_s.
Оскільки символи мають обмежений набір методів, може бути корисно перетворити символ на рядок тексту, щоб застосувати до нього методи рядків, якщо потрібен новий символ.
:foo.to_s # => "foo"
"foo".to_sym # => :foo
Вказівки
Порт Палермо - це жвава гавань, куди прибуває і звідки вирушає безліч кораблів.
Уже давно тут діє ручна система обліку кораблів, які наразі перебувають у гавані.
Ця система дуже схильна до помилок, тож начальник гавані вирішив замінити її на компʼютеризовану систему.
Начальник гавані найняв нас, щоб ми впровадили нову систему.
Система має працювати з ідентифікаторами кораблів, а також пунктів призначення.
1. Створіть ідентифікатор порту
Перше, що потрібно зробити, - створити ідентифікатор для порту Палермо.
Ідентифікатор складається з перших чотирьох літер назви порту, записаних великими літерами.
Визначте константу Port::IDENTIFIER як символ зі значенням :PALE.
Port::IDENTIFIER
# => :PALE
2. Отримайте ідентифікатори для інших портів
Програма також має працювати з іншими портами, тож потрібно створити ідентифікатори і для них.
Порт хотів би, щоб система була автоматизованою, а оскільки порти використовують різні правила найменування, ідентифікатори слід генерувати з назви порту.
Ідентифікатор складається з перших чотирьох літер назви порту, записаних великими літерами.
Визначте метод Port.get_identifier, який приймає рядок тексту (англ. string) як аргумент і повертає ідентифікатор цього порту як символ.
Port.get_identifier("Hamburg")
# => :HAMB
3. Визначте, до якого терміналу має пришвартуватися корабель
Порт має два термінали, і система має визначати, до якого терміналу має пришвартуватися корабель.
Термінал визначається ідентифікатором корабля.
Ідентифікатор складається з 2 частин: перша - це 3 великі літери, які вказують, який вантаж везе корабель, а далі 3 цифри, унікальний ідентифікатор корабля.
Якщо ідентифікатор корабля містить OIL або GAS, корабель має пришвартуватися до терміналу A.
Інакше корабель має пришвартуватися до терміналу B.
Визначте метод Port.get_terminal, який приймає символ як аргумент - ідентифікатор корабля.
Метод має повертати термінал як символ.
Port.get_terminal(:OIL123)
# => :A
Навчальна вправа
