Програміст випадково!

Джонатан: Що ж, вітаю всіх і сердечно запрошую до подкасту спільноти Exercism. Мене звати Джонатан, я до вас із Кейптауна в Південно-Африканській Республіці. Зараз пʼята година дня, і я маю честь спілкуватися з Телмою, яка, наскільки мені відомо, мешкає у Вісконсині. І я маю велику честь узяти в неї інтервʼю сьогодні й дізнатися трохи більше про її історію, про те, як технології та її життя перетнулися. Тож, Телмо, я був би дуже радий, якби ви трохи представилися, розповіли, як ви опинилися там, де ви зараз, а трохи згодом ми, можливо, поговоримо про технології та подібні речі. Тож вітаю.

Телма: Так, пане. Боюся, усе сталося випадково. Пішла до бізнес-коледжу, бо не хотіла розтинати жабу. У бізнес-коледжі я спеціалізувалася на економіці. І я не з тих людей, кого щось особливо захоплює, але, мабуть, я впоралася досить добре, щоб мої професори... вирішили, що мені варто податися до аспірантури. Тож я опинилася в Brown University за фахом економіста. І майже одразу я зустріла свого майбутнього чоловіка, а за шість тижнів ми одружилися. Шість тижнів, оце так. Мій чоловік був фізиком і не мав особливої поваги до економіки. Тож... після головного кумира того часу, Мілтона Фрідмана. і представив усі його напрацювання. Мій чоловік розібрав це за одне заняття. А за інше заняття зруйнував. Я не продовжила свою стипендію, чим мій чоловік не надто зрадів.

Джонатан: Так, не сумніваюся.

Телма: І після цього я просто якийсь час тинялася без діла. Не мала жодного уявлення, що робити, і так, ніби відвідувала математичні курси, які насправді були занадто складними.

Джонатан: Угу.

Телма: А на той час ми вже перебралися до Вісконсина. І мій чоловік писав довгу програму на Fortran із купою перфокарт і дуже дратувався, бо... щойно він щось здавав і чекав цілу ніч. У ті часи, щоб отримати результат, а результат принаймні в половині випадків був таким, що він забув кому. І тож він отримував або порожні вихідні дані, або купу сміття. Тож я почала зазирати йому через плече й розставляти заблукані коми та виправляти всі помилки, і дійшло до того, що я вирішила взяти курс із Fortran. Тож я пішла на курс із Fortran, і після курсу мій професор телефонує й каже: я звільняюся з університету й відкриваю фірму з консультування в галузі програмного забезпечення. Хочете прийти до мене працювати?

Джонатан: Оце так.

Телма: Тож ось так я познайомилася з програмуванням, і почала я саме з Fortran. І от... Перша програма, яку він попросив мене зробити... була про боулінг. Бухгалтерська, яка не рахувала очки, а вела облік для його особистої ліги з боулінгу, тобто мого начальника. А потім на тій роботі я написала чимало програм. Ось, моя донька почала розповідати своїм друзям, що мамина робота - це вбивати корів, бо одна з програм, яку я написала... мала розраховувати, чим годувати молочну корову, де мені давали вагу у фунтах, і я мала зробити розподіл зерна та іншого за найменшою вартістю, який задовольняв би потреби в поживних речовинах. А ще була вимога щодо загальної маси. Щоб задовольнити всі ці вимоги та за найменшої вартості. І робилося це для машини, памʼять якої становила 48k. Тож можете уявити, якою була б програма найменшої вартості, яка намагалася б це зробити. І одного дня мені зателефонував фермер. Ви кажете мені годувати моїх корів 10 фунтами солі. Мабуть, це задовольняло всі потреби в поживних речовинах, і вона шукала найдешевшу загальну масу. 10 фунтів солі. Оце й усе. І через той крихітний обсяг памʼяті, з яким я працювала, я не мала... багатьох обмежень, верхніх меж для різних речей. Кілька в мене було, але сіль якось не потрапила. А потім я написала програму для інвентаризації обладнання та... вологості. Головне, що я про це памʼятаю, - це те, що в них була машина PDP. Гаразд. І я їздила від свого... дому до кукурудзяного млина автобусом з одним із тих великих жорстких дисків PVP

Джонатан: Гаразд, так, важкенька річ.

Телма: І зрештою він закрив відділ програмного забезпечення, бо почав бути дилером Apple, і це йшло набагато краще, ніж програмне забезпечення.

Джонатан: О, не сумніваюся. Оце так. Тож ось як ви опинилися в... Можливо, це свого роду початковий етап. Тож після того, як ви закінчили із програмним забезпеченням, коли вас скоротили. Не хвилюйтеся, не хвилюйтеся. Усе гаразд.

Телма: Мені надходить багато спам-дзвінків.

Джонатан: Це, мабуть, дуже дратує постійно. Тож чи вже мали ви, чи була у вас інша робота напоготові, коли консалтингова фірма із програмного забезпечення закінчилася, чи ви радше думали: гаразд, що буде далі?

Телма: Я трохи не пригадую точно, які, е-е... були терміни. Знаю, що я пішла до медичного коледжу як волонтерка. Це був професор фізіології, і він дав мені програму, написану на C, яку хотів переписати на FORTRAN. Ось так я й вивчила C.

Джонатан: Гаразд. Тож можете трохи розповісти мені про Fortran? Я особисто не дуже з ним знайомий. Я ще не такий уже й технічний, але хотів би дізнатися трохи більше про Fortran.

Телма: Я не особливо технічна людина. Це одна з перших... мов, які взагалі були, тощо. У неї є деякі особливості, не знаю. Вам доведеться запитати мене про щось конкретніше.

Джонатан: Усе гаразд, не хвилюйтеся. Я просто хотів загалом зʼясувати, де вона, так би мовити, посідає місце серед усіх різних мов, які існують. Але оскільки це не моя технічна... ну, технічна царина не є моєю особливо сильною стороною. Це цілком нормально, ми можемо повернутися до розповіді. Гадаю, це, сказати б, більше в моїй колії. Але повернімося тоді до того, тож ви почали волонтерити в цьому медичному коледжі. Дорогою ви опанували C. Так, і потім.

Телма: Так, і потім я дізналася, що... Хтось, хто раніше керував ІТ-системою в UWM, де мій чоловік фізик, тепер керував ІТ у медичному коледжі, і я поговорила з нею й отримала роботу, повʼязану з базами даних. Це, мабуть, була найгірша база даних, яку будь-коли написали, і, на щастя, я не памʼятаю її назви. Тож трохи баз даних я там вивчила. Але найцікавішим для мене в роботі в медичному коледжі, і це насправді просто частина історії... технічної частини, було те, що в них була чудова величезна роздягальня, де я могла прийняти душ після своїх девʼяти миль на велосипеді.

Джонатан: Оце так, тож щодня ви проїжджали девʼять миль туди й девʼять назад.

Телма: Дякую. Я ніколи не працювала повний робочий день. Карʼєра мене не цікавила. Я просто розважалася. Усе гаразд.

Джонатан: Так, так. Тож тепер я трохи повернуся назад, до часів навчання. Ви казали, що вивчали економіку, і опинилися в економіці майже випадково. Так. Чи була причина, чому ви... я маю на увазі, що в школі часто можна обрати: гаразд, я вивчатиму англійську літературу, чи мистецтво, чи ще щось. А ще ж є, очевидно, науковий бік, і економіка, можливо, лежить радше ближче до наукового боку. Чи була якась причина, чому вас потягнуло саме туди, чи це просто було: о, це тоді здалося цікавим.

Телма: Так. Я навчалася в бізнес-школі. Бізнес мене не цікавив. Маркетинг мене не цікавив. Економіка була свого роду елітним заняттям у тій школі. Ось що вас у тому привабило.

Джонатан: Гаразд, тож ви казали, що насправді... карʼєра була не для вас. І виправте мене, якщо я помиляюся, я просто намагаюся підсумувати й скласти все докупи. І звучить так, ніби ви майже випадково взялися за програмування: ви казали, що зазирали чоловікові через плече, переписували з C на Fortran, е-е... чи був коли-небудь момент, о Боже

Телма: Гадаю, це, мабуть, той самий дзвінок. Гаразд, тож я намагаюся підʼєднатися.

Джонатан: Вибачте. Усе гаразд. Чи був коли-небудь момент, коли щось для вас ніби стало на місце і ви подумали: насправді я досить добре це вмію. Це більше, ніж просто хобі чи зацікавлення. Чи був коли-небудь момент, коли ви подумали: насправді це те... в чому я хочу активно розвиватися чи заглиблюватися. Чи це колись... чи спадало вам це колись на думку?

Телма: Щойно я почала зазирати чоловікові через плече, мене затягнуло. Мене затягнуло одразу. Я насправді подумала: це щось на кшталт кросворда.

Джонатан: Гаразд, тож саме розвʼязування задач у цьому процесі привернуло вашу увагу, коли йшлося про те, щоб розібратися в усьому цьому?

Телма: Не те щоб я була особливо вправна. Що мені справді подобалося, то це те, що ти напишеш або я напишу щось, що геть не трималося купи. А потім ти запускаєш це через компілятор, і компілятор указує на низку твоїх помилок. Це завжди було для мене інтерактивно: були я і Fortran як компільована мова. Не знаю, чи ви знаєте, що це означає. Так, я з цим знайомий. Гаразд, тож також у ті часи повідомлень про помилки...

Джонатан: Так, я з цим знайомий.

Телма: які видавав компілятор, були досить жахливі, це було як ще одна головоломка: зрозуміти, що саме вони стверджують неправильно. Гадаю, у цьому вони стали набагато кращими.

Джонатан: Так, гаразд, добре це знати. Добре це знати.

Телма: Але це було так, ніби хтось тримав мене за руку, і мені це дуже подобалося.

Джонатан: Гаразд, тож ви казали, що ваш чоловік рвав на собі волосся, зробивши всі ці перфокарти, а потім мусив чекати всю ніч, щоб побачити, чи щось спрацювало. Це було просто тому, що все забирало...

Телма: Його програмування взагалі не цікавило. Його цікавив лише результат. Він був фізиком. Він шукав фізичні результати.

Джонатан: Ось це партнерство, справжнє партнерство. Перемотаємо на кілька років уперед: як ви натрапили на Exercism і що саме вам у Exercism подобається?

Телма: Ох! Після того як я вийшла на пенсію, а на пенсії я вже дуже давно. Я займалася волонтерською роботою, цікавою волонтерською роботою. А потім вона закінчилася, і мені стало дуже важко знайти волонтерську роботу. Тож я сіла за компʼютер. Перше, що я знайшла, був Udacity. Ви знаєте про Udacity?

Джонатан: Е-е, щось таке пригадується, але не дуже знайоме. Гаразд, це- це- Гаразд, це онлайн... курси, і я знайшла його дуже рано. Зараз вони стали більш діловими. Курси були безкоштовні, тривали 15 хвилин, а потім давали задачу, яку треба було розвʼязати. Я пройшла в них курс із Python і справді отримала задоволення.

Телма: Після цього... я взялася за справу. Модуль, який я написала для чоловіка... з лінійної алгебри на C++, який я геть не зносила. Там усе те виділення памʼяті, про яке доводиться дбати. Так. І через це я постійно опинялася під водою. Так. і переписала його на Python, і це було так чудово, бо в Python усі справи з памʼяттю відбуваються автоматично. Так.

Джонатан: Не сумніваюся, що це заощадило чимало зусиль і часу.

Телма: Але, ох, і я втратила нитку, чому я це казала. Я щось мала на думці.

Джонатан: А, це було просто про Exercism. Як ви прийшли в Exercism? Ви працювали з Udacity.

Телма: Тож після Python я шукала, чим би зайнятися, і ніяк не могла нічого знайти. А потім я тинялася туди-сюди й знайшла Exercism. Ваша платформа ідеально мені підходить. Я маю на увазі... Можна, е-е... бути настільки вільним, як завгодно. Можна робити навчальні вправи. Можна вирішити: мені навчальні вправи не потрібні. А наставництво тут просто фантастичне. Це класно. Не міг би.

Джонатан: Дякую.

Телма: І, звісно, прямо зараз у мене особливо чудове наставництво. Я переконала свого сина приєднатися. І зараз мій син наставляє мене з JavaScript.

Джонатан: Блискуче, блискуче, це чудово.

Телма: Він провів на платформі один тиждень і вже скаржився, ви з ним зустрічалися.

Джонатан: Так, ні, ми саме так, саме так. Тож, Телмо, як зараз минає ваш звичайний день у плані коду й програмування? Вам просто подобається розвʼязувати задачі? Чи програмування досі велика частина вашого життя? Як усе це поєднується?

Телма: Це велика частина мого життя. Я геть не годна до таких речей, як перегляд фільмів. А мій чоловік помер сім років тому, тож я вдова і живу сама. Я намагаюся виходити з дому якнайбільше. На цей рік із велосипедом покінчено: температура впала настільки, що я вже не можу їздити. Хоча коли я працювала в Johnson Controls. Я їздила на велосипеді за восьми градусів.

Джонатан: За Фаренгейтом, дайте я переконаюся. Так, бо 8 градусів за Цельсієм - це прийнятно, але 8 градусів за Фаренгейтом, гадаю, це вже інший рівень. Це дуже холодно. Тож я більше не можу цього робити. Тож я очікую, що буду сидіти вдома частіше, ніж мені хотілося б.

Телма: а програмування - це те, що не дає мені зʼїхати з глузду, бо я не можу робити багато з того, чим люди розважаються. А ще наставництво - це для мене спілкування. У мене є друзі. Дедалі більше з них, здається, розповідають мені, що ходять до свого терапевта. Переходьте на Beadaholique.com, щоб задовольнити всі ваші потреби в матеріалах для бісероплетіння! Мабуть, це нині популярно - мати терапевта. Тож я почала казати людям: о так, днями в мене був чудовий сеанс із моїм терапевтом, а насправді я маю на увазі одну з наставниць Exercism.

Джонатан: Вони дуже добрі, дуже терапевтичні, і принагідно можна чогось навчитися, що теж дуже зручно. Так. Це чудово, це неймовірно. Тож, Телмо, мені цікаво: одна з речей в Exercism, яку ми завжди намагаємося зрозуміти якнайдетальніше, - це які поради ви дали б людям, які хочуть навчитися програмувати? І це може бути досить широке коло людей, які долучаються, і кожна людина має свій унікальний спосіб навчатися й розуміти речі. Але чи є якісь конкретні моделі поведінки, закономірності... чи щось таке, що ви дуже порадили б тому, хто вчиться, спробувати, якихось звичок, які, на вашу думку, людям справді варто намагатися сформувати, щоб навчатися?

Телма: Мені здається, це сумно. Те, як я найбільше в щось занурююся, не зовсім те, як роблять інші люди. Ось нещодавно була гілка, де хлопець скаржився, що з вправами дають замало навчання. А мені, наприклад, навчальна частина може досить швидко набриднути. Тож якщо поставити переді мною вправу, то це перша точка, де я захочу дізнатися про модуль чи що там задіяно для виконання такої вправи. Я піду й запитаю в Google: ну, ось, як це зробити? Угу. Поки я не побачу в цьому потреби. Мені дуже важко в це залучитися. Я не можу читати посібники. Я не можу читати посібник. Кажу вам.

Джонатан: Ви дуже популярні цього ранку. Я маю на увазі, мабуть, у мене всі... Мені телефонують.

Телма: Не знаю, що це. Зазвичай у мене такого не буває.

Джонатан: О, ні, не хвилюйтеся. Гаразд, тож схоже, що для вас, і, можливо, одна з ваших порад тим, хто навчається, - робити щось, що насправді має сенс у реальному житті. І в цьому сенс. Ось як я це розумію. Саме на це ви б дуже радили робити ставку, коли йдеться про те, як стати вправним чи як вивчити саму мову програмування.

Телма: Так. Я помітила, що маю друзів, які нічого не торкнуться, доки не прочитають усю документацію. Трохи її відчують. І вони, ймовірно, кращі за мене.

Джонатан: Ну, я маю на увазі, це, ймовірно, різні, різні способи. Я маю на увазі, я знаю, що особисто мені допомагає йти дуже повільно й систематично, проходити структурований матеріал, але також застосовувати це невеликими порціями справді корисно, замість того щоб перевантажуватися й намагатися реалізувати все. Усе одразу, одним махом. Гадаю, ви просто радите набувати досвіду, просто набиратися досвіду в реальних життєвих ситуаціях, і це справді ключове. Тож, Телмо, у мене до вас запитання. І ось тут ви маєте поділитися з усією спільнотою Exercism однією порадою, яку маєте. І це може бути будь-що. Це може бути піти скуштувати суші, або спробувати вивчити нову мову програмування, або покататися на велосипеді. Це може бути будь-що, що ви захочете. Але яку пораду ви хотіли б дати всій спільноті Exercism на цей тиждень? І ви можете сказати будь-що, практично, у розумних межах.

Телма: Ну, прямо зараз. Я отримую величезне задоволення від того, що мене наставляє мій син. У них виникають труднощі зі спілкуванням. Знаєте, як там родина? Ррррр, затягніть їх у наставницькі стосунки.

Джонатан: Спробуйте та подивіться, що з цього вийде. Це чудово, і отримайте від цього величезне задоволення. Я також дуже хотів згадати, що.

Телма: Я робила багато різних речей у цій своїй некарʼєрі. Я прийшла до компанії Johnson Controls і зайнялася програмним забезпеченням для моделювання.

Телма: Гаразд, оце так. Навіть довелося попрацювати над дном пляшки Pepsi того часу, яке погано балансувало. Я трохи програмувала для мого друга-математика, який працював над гіпотезою Рімана, як і майже кожен інший математик у світі. Я робила для нього дещо на Python. Не знаю, я робила багато цікавих речей. Я хотіла, щоб і про це дізналися.

Джонатан: Так, це класно. Не сумніваюся, насправді є багато того, у що ми могли б зануритися. Не сумніваюся, є... Ви кажете, що не обовʼязково знаєте, що сказати, але, гадаю, там багато такого, що ви могли б у якийсь момент дістати, мов фокусник із капелюха. Але, Телмо, я просто хотів дуже подякувати вам за те, що ви дали нам... Я знаю, що це не така вже й велика кількість часу, щоб справді зануритися в багато деталей і нюансів, але я просто хотів подякувати вам за те, що ви поділилися хоч маленьким фрагментом свого життєвого досвіду, а саме тим, як він повʼязаний із кодом і розробкою. Наша надія щодо цього подкасту - надихнути людей з усього світу, різного кольору шкіри, походження, раси тощо, справді взятися... Взяти те, що вони чують у цих подкастах, і застосувати це. Тож життєві історії та розповідь трохи про вас, я впевнений, надихнуть когось десь узятися за справу, трохи поекспериментувати. Тож я просто хотів подякувати вам за це. І я впевнений, що ми ще побачимо вас на форумі й у наставництві, у якийсь момент. І я радий, що ви тут.

Телма: Ні! Я нікого не наставляю. Хоча я б із задоволенням долучилася як контрибʼюторка, а не як наставниця.

Джонатан: Гаразд, це було б чудово. Якби ви хотіли долучитися як контрибʼюторка, ми можемо якось звʼязатися. Але просто дякую вам за маленькі прозріння щодо вашого життя і за деякі речі, які так несподівано згадалися. Я дуже вдячний. Тож поки що залишайтеся на лінії. Але, Телмо, дякую. Якщо хтось захоче з вами звʼязатися, я впевнений, ви так чи інакше будете до цього відкриті. Я не роздаватиму вашу пошту всьому світу. Але якщо хтось захоче звʼязатися з Телмою, напишіть мені, і ми рухатимемося звідти. Але щиро дякую вам за ваш час. Було за честь просто поспілкуватися й залишитися на лінії, і ми ще звʼяжемося.

Телма: Дякую.